«Медовий етикет має чимало тонкощів, які варто знати кожному», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

У світі є чимало колекціонерів посуду для меду. Антикварні та вінтажні горщики та набори для меду — справжні раритети.

Сучасні європейські мануфактури пропонують поціновувачам цього продукту багато цікавих виробів з незвичайним дизайном. Вони враховують і тренд персоналізації. За вашим бажанням окремі мануфактури можуть зробити для вас посуд, декорований саме тими квітами, які ви любите, й посадити бджілку саме на обрану вами рослину.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця вітчизняного фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про роботи вітчизняних митців на тему меду.

«Ваза Валентини Трегубової — алегорія добробуту й гармонії людини з природою»

— Перед нами — зворушливий образ українського пасічника, втілений Валентиною Трегубовою з глибинним знанням народного характеру (на фото у заголовку), — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Дід Панас добрий та працьовитий. Кожна деталь у його образі невипадкова. Вибілена сорочка з дрібним крапом нагадує про рій бджіл. На пасічнику спеціальний головний убір-каптур, який має захисну функцію. Поруч квіти, з яких бджоли збирають нектар. Пасічник у виконанні Валентини Трегубової — не просто ремісник, а охоронець гармонії, людина, що живе в ритмі природи, відчуває кожен її подих.

ВІДЕО ДНЯ

Ця скульптура промовляє тихо, як літній день у саду: пахне липовим цвітом, дзвенить у повітрі медовими нотами… Тут є все — любов до життя, землі, праці й краси природи.

— Колоритна робота!

РЕКЛАМА

— Образ пасічника у Валентини Трегубової — втілення гармонії світу. «Дід Панас» сидить, немов охоронець часу. У його спокої — мудрість поколінь, у білому вбранні — чистота ремесла. Він слухає гул бджіл, а разом із ним і ми чуємо чарівну музику світу. А ось портрет українського бджоляра, відтворений Валентиною Трегубовою у вазі «Медобор». Ми бачимо пасічника — добродушного та працьовитого.

В. Трегубова. Декоративна ваза «Медобор». Коростенський фарфоровий завод. 1998. Коростенський краєзнавчий музей

— У його голові — бджоли. Про них він думає день і ніч…

— Справді. Це неначе стилізований вулик. У колірній гамі поєднані теплі медові відтінки з яскравими акцентами червоного й блакитного, що створює відчуття живої енергії. Кожен мазок — подих літа, аромат луків і гудіння бджіл. Ця ваза — не просто декоративний витвір, а й алегорія добробуту та гармонії людини з природою. У ній оживає прадавня символіка меду як життєдайної сили.

РЕКЛАМА

«Медівниця — ніби сонячне серце столу»

— Серію робіт присвятила бджолам та квітам сучасна мисткиня Юлія Красна. Чим особливі її витвори?

— Роботи Юлії Красної сповнені світла, ніжності, пахнуть медом і липовим цвітом, дихають повітрям літа. Бджола намальована з дивовижною точністю — легка, прозора, сповнена енергії. Вона ніби несе на своїх крилах аромат весняного повітря, світло, що лягає на пелюстки квітів. Це уособлення життя в русі, вічного колообігу, де навіть найменша істота має свій шлях і сенс.

Юлія Красна. Блюдо з бджолою. Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1980-ті роки

А ось чарівна порцелянова чашка — це також гімн природі, сповненій руху, кольору й життя. На її поверхні розквітає букет польових квітів — фіалки, братки, дзвіночки, макові пелюстки — і над ними зависла бджола, мов символ працьовитості та гармонії світу. В її польоті — відчуття тепла й літа, лагідного дотику сонця до трав. Художниця майстерно поєднала яскраву декоративність із натхненним реалізмом: кожна квітка має власний характер, власний подих кольору — від глибокого синього до теплих жовтогарячих і пурпурових тонів. Золота облямівка підкреслює урочистість композиції, перетворюючи звичайну чашку на маленький оберіг домашнього затишку. Цей виріб сповнений тієї ніжної поезії, яку несе українська традиція зображення природи — де навіть у найменшій деталі відчувається любов до землі, праці, краси повсякдення. Чашка з бджолою неначе пахне медом. Мед — немов сонце, зібране з тисячі квітів, розливається по хаті тихим теплом. Його подають до чаю, домашнього сиру, оладок — і кожна страва стає неначе святом.

Ю. Красна. Чашка з бджолою та квітами. Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1980-ті роки

РЕКЛАМА

— Мед — не просто продукт, а ціла філософія життя…

— Так. Мед — це пам’ять праці й краси природи. Тож невипадково торт-медівник пахне домом, медові пряники — дитинством, а молоко з медом та хлібом — це символ затишку. Мед додають до узвару, печених яблук, гарбуза… Українські митці створили чимало гарного посуду для меду. Ось вишуканий зразок побутового фарфору 1980-х років — набір для меду «Нектар», в якому поєднано функціональність і святкову декоративність. Медівниця у вигляді діжечки увінчана кришкою з елегантною золотою ручкою. Її опаловий блиск, що грає райдужними переливами, створює ефект прозорості — ніби крізь порцеляну світиться золотавий мед. Декор — букет з червоних маків, волошок і ромашок — типовий мотив українського орнаменту, який уособлює тепло літа, працьовитість і щедрість природи. До складу набору входять медівниця з кришкою (основна посудина для зберігання меду), велике блюдце-підставка, шість маленьких мисочок для подачі та шість вишуканих ложечок з рослинним орнаментом. Кожна деталь набору дихає домашнім теплом і ностальгією за дитинством.

В. Богач. Набір для меду «Нектар». Полонський фарфоровий завод. 1983

Мед — не лише ласощі, а символ добробуту, здоров’я, спокою та Божої благодаті.

Мед на столі нагадує, що кожен ранок — це новий початок, і в ньому є місце для солодкості, навіть якщо день буде непростим.

— Які правила етикету треба знати любителям меду?

— Медовий етикет має чимало тонкощів, які варто знати кожному. Брати мед із загальної вазочки своєю ложечкою неприпустимо. На хліб мед кладуть за допомогою десертного ножа.

Раніше Людмила Карпінська-Романюк розповідала «ФАКТАМ» про сервізи та декоративні блюда з настроєм осені.

Фото з альбому Людмили Карінської-Романюк

На фото у заголовку: В. Трегубова. «Дід Панас» — зі скульптурної серії «Я люблю тебе, життя». Коростенський фарфоровий завод. 1980

Источник